Звичка

Привіт ну як ти там тепер?
Коли мої думки оминають тебе
Коли до спільних фото любов мине
І почуття нова весна не поверне
Тобі мабуть трохи легше
Бо нові обійми гріють твою душу
і рукам тепліше
Цю сторінку вже не перепишеш
Як є залишим
На серці табличка
Це не кохання а лише звичка
Руками закриває обличчя
І тихо плаче у вікна
Їй досі не звично
Коли словами ніби навічно
Та в обіймах періодично
Не відчуває тепла